Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Внимание, ребята, сегодня я расскажу вам историю из своей жизни, как я купила кодеин и поступила в институт легко.
Вот такой я, наркоман-комик, живу беззаботной жизнью, постоянно ищу новые закладки, чтобы захрустеть и улететь на спайсе. Для меня наркотики - это наша общая с вами реальность, которую мы создаем сами, и я честно говоря горжусь этим. Но есть в этой истории и другая сторона, история о том, как я нашла путь к образованию и поступила в институт, несмотря на свои пристрастия.
Вот как все началось. В один день мне попался отличный химик, который продавал закладки по дешевке, но только по тихим делам. Я подошла к нему и говорю: "Давай хруст на пару с тобой, а потом расскажешь, какую закладку можешь предложить". Химик заулыбался, похлопал меня по плечу и согласился. Мы улетели вместе, по полной программе, и я говорю ему: "Слушай, братан, а можешь какую-нибудь новинку предложить? Что-то поинтереснее, чем обычный спайс?"
Химик задумался, а потом вспомнил о кодеине. Он сказал, что это довольно редкий и дорогой продукт, но пообещал подыскать мне. Нужно было только подождать немного. Я согласилась. Ведь когда ту мач, время идет быстрее, а я так хотела попробовать что-то новенькое.
Но мои приключения только начинались. После этого я решила серьезно подойти к вопросу образования, ибо у меня были большие планы. Я села на спайсе и стала искать информацию о вузах и их условиях поступления. И тут я наткнулась на информацию о вступительных экзаменах в один из престижных институтов.
Я поняла, что мне нужно готовиться, иначе я не смогу отправиться в этот увлекательный мир знаний. Я начала марафон из обучения и практики, не теряя времени на закладки и другие сомнительные удовольствия. Я посещала курсы подготовки, нанимала репетиторов, учила вечерами и боролась со своими соблазнами, чтобы не улететь в другую реальность, а оставаться настоящей гычей в этом мире.
Через несколько месяцев настал долгожданный день вступительных экзаменов. Я была готова, я была готова показать свои умения и знания. И я справилась! Я прошла экзамены и поступила в институт моей мечты. Я не могла поверить своей удаче - у меня получилось!
Теперь я уже не просто наркоман-комик, я наркоман-комик с высшим образованием. Многим это может показаться странным сочетанием, но я считаю, что это доказательство того, что мы можем выбирать свою судьбу и двигаться вперед, даже если нас окружают сомнения и предрассудки. И помните, что у вас всегда есть выбор: улететь на закладках или найти себя в образовании. Все зависит от вас! Удачи вам!
